Джерела їжі в умовах автономного існування.

Під час надзвичайної ситуації ви можете потрапити в умови автономного існування. Дуже важливим у такій ситуації буде не розгубитись, адаптуватись до нової, незвичної обстановки і подбати про їжу, пиття та прихисток.

 

Відомо, що людина може обходитися без їжі близько двох тижнів, зберігаючи працездатність. Проте тривале голодування, особливо при нестачі води, знижує стійкість людини до впливу холоду, болю тощо.

Основними джерелами їжі в умовах автономного існування можуть бути:

·        Запас харчів, який ви приготували заздалегідь на випадок імовірної надзвичайної ситуації.

·        Дикоростучі їстівні рослини, водорості, гриби.

·        Їжа тваринного походження (мясо риби, ссавців, птахів, рептилій, амфібій, великих комах (сарана, цикада та їх личинки, неволохата гусінь тощо).

У їжу йдуть різні частини рослин: плоди, коріння, цибулини, молоді пагони, стебла, листя, бруньки, квіти, насіння тощо. До дикоростучих їстівних рослин відносять:

1. Кропива – її молоді пагони вживають для приготування зелених супів, пюре, салатів.

2. Щавель (звичайний і кінський) – смачний у салатах, зелених супах.

3. Рівень дикий – йде на кисло-солодкі киселі, компоти і варення.

4. Стрілолист – клубні підземних пагонів багаті на білки і крохмаль, у звареному вигляді нагадують горох, печені каштани.

5. Очерет, рогоз – коріння вживається у печеному і вареному вигляді (очерет попередньо вимочують), з них можна робити кашу, пюре.

6. Кульбаба – листя вживається у салат, підсмажене і розмелене коріння – як сурогат кави.

7. Іван-чай – коріння відварюють, молоде листя йде на салат, а підсушене листя, як заварка для чаю.

8. Молодило – вживається в борщі та салати.

9. Лопух – молоді м’які корені їстівні у вареному, смаженому, печеному вигляді.

10. Черемша (ведмежа цибуля) – використовується в їжу у сирому вигляді як салат і приправа.

11. Кислиця – ніжні листи йдуть на кислуваті вітамінізовані салати та супи.

Малина, суниця, брусниця, смородина, ожина – підсушене листя іде в чай, плоди в їжу.

Перелік їстівних дикоростучих рослин цим не обмежується. В Україні росте понад 1000 видів рослин, що можуть бути використані в їжу. Але пам’ятайте, якщо не відомо, їстівна рослина, або ні, краще її в їжу не вживати.

Рослини, що використовуються для чаю: звіробій, материнка, ромашка, м’ята, меліса, деревій, липа, глід, кропива, шипшина, суничний лист, гілки вишні, корінь пирію, листя яблуні, квіти троянди, квіти акації тощо.

Насіння рослин, яке можна використовувати для приготування каш: гірчиця польова, щетинник, куряче просо, перловник, ячмінь дикий, просо бур’янисте, рис дикий, овес піщаний, жовта акація, подорожник.

Дикоростучі їстівні рослини трапляються всюди, за винятком пустель і напівпустель, скелястих гір. Завдання полягає лише в тому, щоб знайти і розпізнати їх. В їжу використовують плоди, коріння і кореневища цибулини, стебла, листя, бруньки. Запам’ятати слід дві важливі умови – не використовувати в їжу цибулин диких рослин, якщо вони не мають характерного цибулинного або часникового запаху, а також рослини, що на зламі виділяють молочний сік. Їстівність плодів диких рослин можна визначити за допомогою побічних ознак – пташиним послідом навколо дерева або куща, розкиданими шматочками шкоринки і плодів, надкльованими плодами. Якщо ви все ж вирішили скуштувати незнайомі рослини, слід з’їдати за один раз не більше 3-5 г. Рослинна отрута, якщо вона є, у такій кількості не зможе завдати значної шкоди.

Якщо через одну-дві години людина не спостерігає ознак легкого отруєння (нудота і блювання, болі в животі, запаморочення, розлад шлунка), то рослина є їстівною.

За можливості невідомі плоди та кореневища слід відварювати, оскільки рослинні алкалоїди – основа рослинних отрут – розкладаються під дією високих температур.

Приготування їжі в умовах автономного існування.

Листки, стебла, пагони найкраще збирати з рослин до їх цвітіння – вони найніжніші, соковитіші, легше засвоюються. Найпоживніші молоді листки, пагони та верхів’я молодих гілок. Особливо ніжними є зелені пагони рослин, що ростуть у затінку дерев і кущів. Викопані корені, кореневища, цибулини слід одразу очистити від бруду, вимити, зрізати ділянки, уражені гниллю.

Приготувати їжу в екстремальних умовах дуже важко, особливо якщо відсутній посуд і плита. Проте хоча б раз на день людині необхідно вживати гарячу їжу. Як це зробити?

Насамперед корені та бульби рослин, дрібних тварин можна приготувати прямо на гарячому вугіллі вогнища, попередньо обмазавши їх глиною. Дрібних тварин так само можна підсмажити на вертелі не знімаючи шкурки чи пір’я. Після приготування шкурку просто обламують і тушку вичищають від нутрощів.

Дуже зручним способом є приготування їжі під вогнищем. Для цього викопують ямку глибиною 30-40 см, вистеляють її зеленим листям або травою, кладуть м’ясо, коріння, накривають листям і засипають їх шаром піску завтовшки 1-2 см. Через 30-40 хв. після того, як над ямкою розвели вогнище, їжа готова до вживання.

Можна смажити м’ясо на розпеченому камінні, попередньо накривши його травою, листям, а потім засипавши камінь шаром землі або піску. До речі, при приготуванні в такий спосіб молюсків їх не слід вкривати листям або травою.

Легко зварити їжу, якщо, звичайно, є шматок фольги. Треба викопати неглибоку ямку, застелити її фольгою, залити водою і додати наявні продукти. Розпечене на вогнищі каміння слід занурювати в цей імпровізований казанок доти, поки вода не закипить. За 30-40 хв. такої процедури їжа буде готова.

Збирання грибів дозволить розширити та збагатити харчовий раціон. Але потрібно збирати лише ті гриби, які ви добре знаєте, дотримуючись правил приготування і зберігання.

При потраплянні в автономну ситуацію, дотримуйтесь таких порад:

1.                 Візьміть на облік весь запас продуктів та води, які лишилися.

2.                 Розділіть запас наявних харчів так: дві треті на першу половину автономного існування та одну третю – на другу.

3.                 Насамперед необхідно розподілити наявні продукти на невеликі порції калорійністю близько 500 ккал. Розрахувати це просто: 1 г жиру має 9,1 ккал, 1 г білка і 1 г вуглеводів – по 4 ккал.

4.                 Уникайте зайвої сухої або гострої їжі та м’яса.

5.                 Зменшуйте фізичну активність. Це дозволить зменшити потреби у воді та їжі.

6.                 За можливості регулярно вживайте гарячу їжу (термічна обробка робить їжу більш безпечною, вона краще засвоюється та більш смачна).

7.                 Ретельно шукайте навколо що-небудь їстівне: за невеликим виключенням все, що росте на землі, ходить по ній, плаває у водоймах є можливим джерелом їжі (м’ясо тварин, риб, плазунів, дикорослі їстівні рослини тощо).

8.                 Пережовуйте їжу довше звичного (це покращить процеси травлення та засвоєння їжі).

9.                 Не забувайте про гігієну харчування. Остерігайтеся шлунково-кишкових розладів.

10.            Приймайте їжу по-можливості 2 рази на добу – вранці та ввечері, запиваючи значною кількістю води. Воду доцільно пити гарячою, у вигляді чаїв, настояних на листі смородини, малини тощо.

11.            Ні в якому разі не пийте брудну воду. Попередньо прокип’ятіть її або обробіть спеціальними таблетками з індивідуальної аптечки.

Пам’ятайте, за будь-яких умов не можна втрачати надію на порятунок!

 

Матеріал підготовлено методистом

центрального методичного кабінету

НМЦ ЦЗ та БЖД м. Києва Ільченко Н.В.