Особиста безпека в зимових горах

Взимку людей у гори приваблює зимовий спорт, і, особливо, – туристичні походи та катання на гірських лижах. Часто оманлива думка про легкодоступність гірських масивів та надмірна безпечність під час подорожей призводить до травматизму, а інколи й до фатальних наслідків. Суттєву небезпеку під час таких подорожей становлять такі грізні і небезпечні природні явища, як снігові лавини, які щорічно спостерігаються у Карпатах.

 Якщо Ви вирішили підкорювати схили Карпат, суворо дотримуйтеся основних правил безпеки в горах. Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності міста Києва нагадує:

1. Перед плануванням туристичного походу у гори, слід зареєструватися у найближчому підрозділі рятувальної служби і отримати консультацію щодо обраного маршруту і можливого погіршення погодних умов.

2. При оголошенні лавинної небезпеки треба взагалі утриматися від походів у гори.

3. Подорожувати гірськими схилами потрібно тільки в супроводі досвідчених гідів і припинити подорож за несприятливих погодних умов.

3. Не рекомендується розпочинати рух одразу після рясних снігопадів, краще перечекати, поки сповзуть лавини чи сніг відлежиться. При ясній погоді необхідно перечекати 2 дні, при тумані і похмурій погоді – 3-4 дні, при сильному морозі – до 6 днів.

4. До походу треба підготувати теплі речі й альпіністське спорядження. Найважливішими елементами якого є взуття (найкраще – черевики) і наплічник. Навіть за найкращої погоди, візьміть з собою накидку для захисту від дощу та снігу, вітрозахисний костюм, шапочку, вовняний светр, шкарпетки і сірники (в захищеній від вологи упаковці), аптечку.

5. Перед виходом потрібно ретельно перевірити наявність та якість спорядження, продуктів харчування з достатньою кількістю питної води, укомплектованість аптечки; переконатись у їх задовільному стані. Неприпустимо: виходити на маршрут за дуже несприятливих погодних умов (сильний туман, вітер, хурделиця, за низьких температур); а також – протягом трьох днів після великих снігопадів (більше 50 см опадів) та при явно вираженій лавинній небезпеці.

6. У зимових умовах у жодному разі не пересувайтеся в тумані чи темряві, щоб уникнути втрати орієнтації, зриву з карнизу тощо. Не здійснюйте підйом або спуск вузькими кулуарами, де є небезпека зсуву каменів чи сходу лавини. Регулярно звіряйте напрямок руху за картою і компасом. Якщо ви заблукали і немає можливості організувати надійний нічліг, то повертайтеся знайомим шляхом назад.

7. Група туристів на маршруті в горах ні в якому випадку не повинна виходити на круті снігові схили. Пересуватися слід тільки дорогами й стежками, по дну долин та по гребенях. Не можна виходити на снігові карнизи, перетинати схили впоперек, або рухатися ними зиґзаґом.

При потраплянні в лавину:

1. Поки снігова маса лавини сунеться донизу, намагатися плаваючими рухами вибратися на поверхню, адже, зупинившись, сніг зразу ущільнюється.

2. Підтягнути коліна до живота і стиснутими кулаками захищати обличчя від снігу (положення захисту у боксера), одночасно створюючи навкруг обличчя пустоту, що дозволить вільно дихати.

3. При зупинці лавини визначити своє положення (де верх і низ): набрати слину і дати їй витекти із рота – це дозволить зрозуміти, де низ; почати за можливості пересуватися в протилежний бік (вгору).

4. Зберігати спокій, сили і повітря.

5. Не вважати свою ситуацію безнадійною, не втрачати впевненості в своєму порятунку.

6. Ні в якому випадку не спати!

7. Кричати, потрапивши в лавину, слід тільки тоді, коли чути безпосередньо над собою крики чи кроки учасників пошукової групи, вичекавши при цьому моменту тиші. Просто кричати немає сенсу: звук із глибини снігової товщі чути тільки тим, хто безпосередньо поруч.

Якщо частині групи туристів вдалося врятуватись від снігової лавини, необхідно негайно повідомити рятувальну службу про місце сходження лавини і її наслідки, відразу розпочати пошук зниклих:

1. Копати траншеї в пошуках засипаних треба вздовж схилу, а не перпендикулярно йому.

2. Знайшовши потерпілого, слід відразу надати йому першу допомогу. Якомога швидше рукою (не лопатою!) варто добратися до обличчя засипаного, прикрити його, поки інші обережно звільняють голову, намагаючись одночасно очистити рот і ніс від снігу.

3. Потрібно негайно встановити, чи працює серце та в якому стані черевний прес. Якщо він теплий і м’який, існує реальна можливість відновити діяльність життєво важливих органів.

В усіх випадках, поки є хоч найменші шанси на відновлення життя потерпілого, потрібно робити наступне:

1. Як тільки обличчя звільнене (якщо навіть інші частини тіла ще закриті снігом), із рота засипаного видалити сторонні предмети – вставні щелепи, бруд, сніг тощо.

2. Негайно почати штучне дихання способом «рот-рот» чи «рот-ніс».

3. Якомога швидше викопати засипаного з-під снігу. Успіх відновлення життєдіяльності потерпілого багато в чому залежить від того, чи вдається зберегти чи навіть підвищити до норми тепло його тіла. Тому одночасно зі штучним диханням потрібно зігріти потерпілого: 1) покласти його на теплу, водонепроникну підстилку з наметів, штурмівок і накрити якомога тепліше; 2) покласти йому під спину, живіт і з боків теплі компреси чи грілки (пляшки чи фляги з гарячою водою); 3) руки і ноги під час штучного дихання підняти вище, тримаючи їх у теплі; 4) коли до потерпілого повернеться свідомість, дати йому гарячого напою і рідке, легко засвоюване організмом харчування (гарячий чай чи каву з великою кількістю цукру, бульйон, гаряче молоко тощо). Спиртні напої давати не рекомендується!

Пам’ятайте! Слід відповідально ставитися до власної безпеки під час перебування в горах, особливо в зимовий період. Але у випадку будь-якої проблемної ситуації, завжди телефонуйте до Служби порятунку «101».

 

 

Матеріал підготовлено методистом ЦМК НМЦ ЦЗ та БЖД м. Києва Ільченко Н.В.